Ілля Шевцов: У моєму рідному Херсоні зараз не все так добре, як передають у новинах

Молодий український нападник Ілля Шевцов, який останні три роки перебував на контракті у Десні, а також виступав за Інгулець на правах оренди, відповів на запитання сайту Епоха Футболу.

-Як дізнався про початок війни?

– Ми були на зборах, наступного дня мали вилітати до Дніпра на виїзну гру. Першу гру після зимової паузи. Зранку забіг до мене в кімнату і до Сани Сафронова Женя Цимбалюк, він сказав, що почалася війна.

Я спочатку якось і не особливо надав цьому значення. Рано було й спати хотілося, але потім узяв телефон та побачив пропущені від батьків.

Як у всіх, мабуть. Відразу скрізь це було, всі соцмережі, тож дізнався одразу про це.

-Ти сам із Херсона. Твій тато дав багато чого футболу міста. Як він та інші рідні, з ними все добре?

-Так, мій батько багато дав цьому місту як футболіст, і як тренер. Дуже прикро, що зараз таке стається. Мої батьки досі там, рідні теж там. Дуже тяжко все це знати, чути.

Щодня телефоную до батьків, вони розповідають, що там, що в цьому місті. Дуже прикро мені, це найрідніше моє місто, дуже його люблю, часто намагаюся туди приїжджати. Хотілося б частіше, але через ігри, тренування, збори не завжди виходить.

– Напевно, залишилися друзі, які застали початок вторгнення, що вони говорили чи говорять про ситуацію у місті, коли Херсон опинився в окупації?

-Так, багато знайомих, хто намагався поїхати, а я намагався допомогти. Дізнався, яка ситуація, чи можна виїхати, щоб батьки виїхали. Так само, як і в новинах. Хоча, моя думка, можливо, в новинах навіть не домовляють, ситуація набагато важча.

Кажуть: “Та вас не бомбять”. Зрозуміло, що порівнювати з Бучею та Маріуполем не будемо. Але теж жити в окупації, коли повний дефіцит продуктів та ліків, ти не можеш спокійно вийти надвір, бо ходять солдати та перевіряють телефони. Коли не можеш виїхати. Це теж дуже страшно і щодня жити із цим теж дуже важко.

– Якщо вірити Transfermarkt, то контракт із Десною у тебе до грудня 2024 року. У клубу і до цього не все ідеально було із зарплатами, а тепер із зруйнованою інфраструктурою команда взагалі може бути не допущена до УПЛ. У клубі вже щось говорили щодо майбутнього?

– Контракт був довгостроковим. Я чесно кажу, що з початком війни я ні з ким із клубу, окрім футболістів, не спілкувався. Вже деякі хлопці знайшли команди та перейшли. Я на даний момент не гравець ФК Десна, я розірвав контракт.

Я дуже переживаю. Я впевнений і сподіваюся, що клуб у будь-якому разі буде. Може бути трохи інакше, не можу нічого коментувати з приводу клубу. Сподіваюся, що все налагодиться, буде добре, і я повернуся ще колись.

– У структурі Десни ти з 2019 року. Район Чернігова, в якому ти жив, сильно постраждав?

– Три роки був у Чернігові. Можна сказати, це був другий будинок. Не можу сказати, що був у захваті від цього міста. Я довгий час жив на базі, а що сталося з базою, всі й так знають. А щодо тих районів, де я винаймав квартири, я не знаю, але знаю, що більше половини міста дуже постраждало.

Щодо речей, то перед зборами ми залишили на базі. Серед них були й цінні речі, багато чого, то все це було розграбовано мародерами після того, як бомби потрапили на базу.

– Не знаєш, ніхто зі співробітників клубу чи їхніх рідних не постраждав?

– Ні. Ніби ніхто не постраждав, наскільки я знаю.

-Ти грав якийсь час за Інгулець. Президент цього клубу своїми фразами створив два реп-хіти. Як тобі вони і що загалом можеш сказати про Олександра Поворознюка?

– Олександр Григорович Поворознюк зараз одна із головних знаменитостей у нас зараз. Я вважаю, що він робить багато для Інгульца, він сам цей клуб побудував, він сам його фінансує. Це не клуб із якогось величезного міста, але він будує сам стадіон.

Якщо таких людей у ​​країні буде більше, я певен і футбол розвиватиметься. Він сказав, що Інгулець був, є і буде. Це дуже класно чути, що є люди, які й у такий час зберігають команди. Я впевнений, що він добудує стадіон і його мрія справдиться.

-Чи вдалося дивитися матчі національної команди проти Борусії, Емполі чи Рієки. Якщо так, то як тобі ігрова форма наших?

-Все дивився, ну поки що важко оцінювати, адже збірна не в повному складі, але як завжди дуже хороші враження, дуже радий за свого друга Мишу Мудрика, який дебютував і забив перший гол. Думаю, це додасть йому впевненості у збірній.

– У Шотландії та Уельсу багато представників АПЛ. Віриш, що команда Петракова зможе їх пройти і за рахунок чого?

– Я не лише вірю, але вважаю, що так і буде, – сказав Ілля Шевцов.