Жіночий футбол набирає в області популярності

Цьому сприяють виступи на всеукраїнській арені жіночої футбольної команди «Схід» зі Старої Маячки. Наші землячки здійснили високий злет до еліти українського жіночого футболу. Дебютувавши у минулому році у чемпіонаті першої ліги, вони виграли групові змагання. А потім і фінал, забезпечивши путівку до вищої ліги.

Дебют «Сходу» виявився вдалим. Тривалий час команда трималася у трійці лідерів. Однак нині перебуває на п’ятому місці серед десяти команд вищого дивізіону. Хоча має 17 очок, як і ще дві команди, що посідають третє та четверте місця. Бо у «Сходу» гірша різниця забитих та пропущених м’ячів. В 11 матчах футболістки зі Старої Маячки отримали п’ять перемог. Два матчі завершили внічию і у чотирьох зазнали поразок. Співвідношення забитих та пропущених м’ячів 14-23. Команда пробилася до півфіналу Кубка України. По завершенні останнього матчу цього сезону, де «Схід» переміг в 1/4 фіналу Кубка України «Ладомир» із Володимира-Волинського (4:1), кореспондент онлайн газети «Вгору» поспілкувався з головним тренером команди Сергієм Юдіним та капітаном команди Тетяною Левицькою.

Головний тренер команди Сергій Юдін.

Показати більше

– Сергію Михайловичу, завершився сезон. Задоволені виступом команди та її місцем у турнірній таблиці?

– Завершили сезон на непоганій ноті. В останньому матчі року вийшли до півфіналу Кубка України. Потрапити до четвірки кращих – це вже добре. На жаль, у нас частенько буває, коли після провалу дівчата мобілізуються і видають хорошу гру. Так сталося і цього разу. В останній грі чемпіонату ми поступилися команді «Львів-Янтарочка». Пропустили необов’язкові голи і програли 1:5. Думали, виграємо і відірвемося від конкурентів на третє місце. А так ми серед трьох команд, що мають по 17 очок і розташувалися з третього по п’яте місце. Хоча для дебюту це непоганий результат. Набираємося досвіду.

– А які недоліки бачите у грі «Сходу»?

– Думаю, найслабшою є лінія нападу. Нам не вистачає забивних нападників. Попереду грає одна Юлія Стець. Сподіваємося, весною повернеться до команди Юлія Ємельянова. Вона стала матір’ю і планує у грудні розпочати тренування. Маємо надію, що до весняної частини вона вже буде готова виходити і грати у чемпіонаті та кубку. Ще сподіваємося знайти в цю ланку пристойне поповнення. Будемо шукати виконавців і в інші ланки. Від хороших гравців не відмовимося. Взагалі, поки мине весна, є багато часу для підготовки, для пошуку гравців. Будемо підтягувати наших місцевих вихованок. Бо є молоді і талановиті дівчата, але їм ще не вистачає ігрового досвіду та майстерності.

– Хто складає кістяк команди?

– У нас є досвідчені футболістки, такі, як Марія Несіна, Наталя Аілінкій. Також є Яна Деркач, яка викликається до національної збірної країни. Серед лідерів – капітан команди Тетяна Левицька, головний бомбардир Юлія Стець. Повернулася після травми Інна Чистякова. Це гравець високого класу. І хоча вона ще не набрала свою кращу форму, але граючи в центрі поля, принесла позитивний креатив і дуже допомагає команді. Ці дівчата мають гарний футбольний досвід і ведуть за собою молодь. Тому сподіваємося, що сполука досвіду та молодості дасть можливість «Сходу» тільки прогресувати.

З м’ячем кращий бомбардир «Сходу» Юлія Стець.

– Як у Старій Маячці вирішується питання з базою?

– Футбольний колектив, як кажуть, лежить на плечах однієї людини – президента команди Віктора Олександровича Пунгіна. Він нас підтримує. Але, на жаль, застопорилося будівництво футбольних полів у Старій Маячці та в Подокалинівці. Допомогти на місцях ніхто не береться. Не дочекаємося допомоги і від нашої Ювільнянської об’єднаної територіальної громади хоча б у дозволі на реконструкцію згаданих стадіонів. А то бігаємо і клянчимо, де потренуватися, де зіграти матч. Вважаю, команда такого рівня повинна мати свою базу. І президент команди готовий вкласти кошти у реконструкцію стадіонів у тій же Старій Маячці чи у Подокалинівці, де б тренувався і грав «Схід». Хочеться виступати перед своїми уболівальниками, створювати для сільчан свято. Сподіваємося, чиновники нарешті повернуться обличчям до цієї проблеми, і вона буде вирішена.

– Які завдання стоять перед «Сходом» у чемпіонаті на Кубку України?

– Після зимових канікул продовжимо боротьбу за третє місце. Це завдання залишається. Звісно, на перше-друге місця однозначно претендують гранди українського жіночого футболу – харківські команди «Жилбуд-1» та «Жилбуд-2». А от за бронзові нагороди є шанс поборотися. Щодо кубка, то мінімальне завдання – потрапити у фінал.

Капітан команди Тетяна Левицька

– Тетяно, у капітана команди обов’язків багато. На полі під час ігор, та і поза полем ти перший помічник тренерів. Як тобі команда?

– У нас зібрався хороший і перспективний склад з високими цілями на майбутнє. Працюємо і намагаємося виправити помилки, які у нас були. А що справляємося, показує гра і наше місце в турнірній таблиці та виступи у Кубку України.

– У вас дівоча команда. Ви дружній колектив?

– Мені здається, що у кожному колективі бувають непорозуміння, сварки. І у нас не без цього. Дівчата є дівчата. Я грала у багатьох командах, але у «Сході» складається хороша атмосфера. Ми знаходимо спільну мову. Звісно, є нюанси, але ми їх вирішуємо позитивно, не виносячи на поле або за межі колективу. Тому наша команда дружна і перспективна. У ній хочеться і приємно грати.

– А з ким ти більше взаємодієш на полі?

– Я вважаю, що під час гри немає особистостей. Тому віддаю пас тому, хто на кращій позиції. Хто може загострити гру.

– Ти виконуєш штрафні, кутові. Тут потрібно ще і бачити продовження гри?

– Коли роблю навіси у штрафний майданчик, у першу чергу шукаю наших високих гравців Наталю Алінкій, Юлію Стець, Інну Чистякову і Марію Несіну. Вони четверо не тільки високі, а й добре грають головою. Тому намагаюся подати м’яч у зону, де менше їм будуть заважати пробити по воротах.

– На твій погляд, які перспективи у команди у цьому чемпіонаті і кубковому турнірі?

– Ми зараз намагаємося посісти третє місце у чемпіонаті країни і стати володарками бронзових нагород. Та хочемо зіграти у фіналі Кубка України. А в наступних подібних змаганнях будемо боротися за більш високі місця.

– Бажаємо, аби всі ваші плани збулися.

– Дякуємо.