Олег Федорчук: Фаворити чемпіонату світу – Хорватія, Бельгія, Франція і Англія

Олег Федорчук: Фаворити чемпіонату світу – Хорватія, Бельгія, Франція і Англія

В інтерв’ю сайту 24 каналу відомий український тренер Олег Федорчук розповів, чому так блідо наразі виглядають більшість команд-фаворитів, хто з них одужає, а хто на це не здатен, чому не повинні особливо захоплювати чотири голи Кріштіану Роналду і хто винен у провалі Польщі.

На мій погляд, всі невдачі очікуваних фаворитів можна було спрогнозувати, – каже Олег Вікторович. – Німці виступали невдало весь рік, який передував чемпіонатові світу. Йоахім Льов вирішив виставляти у складі воротаря (Мануеля Нойєра – Прим. авт.) без ігрової практики. Щось схоже на такому рівні навіть важко згадати. Певен, то не від хорошого життя. Аргентина, яка може не вийти в 1/8 фіналу, дивом лише завдяки перемозі в заключному турі потрапила на чемпіонат світу. Бразилія, здається, досі не може оговтатися від домашнього мундіалю-2014. Після 1:7 у півфіналі від німців команда втратила впевненість у собі.

Як на мене, усі очікування перед такими турнірами – радше інерційні. Ми щоразу очікуємо перемоги від одних і тих же команд, не враховуючи, що вони можуть мати величезні проблеми, котрі не дають змоги претендувати на найвищі місця. Збірна Німеччини суттєво зістарілася. В аргентинців відчувається відвертий перегин групи атаки над обороною. Бразильці продовжують грати у футбол вчорашнього дня. Точніше, команда намагається діяти атлетичніше, але наразі це не сильно виходить.

Показати більше

За цих два тижні ви побачили збірну, яку можна було б назвати фаворитом?

До старту чемпіонату світу я міг стверджувати єдине: домінуватимуть європейські команди. Практика показує, що латиноамериканські збірні на нашому континенті грають погано. За 20 попередніх мундіалів у Європі перемогли лише одна неєвропейська збірна — Бразилія у Швеції-1958. Старт нинішнього чемпіонаті світу демонструє, що і в 2018-му жодних сюрпризів очікувати не варто.

Власне, мова не лише про статистичні чинники чи особливості адаптації. Річ у тім, що європейський футбол в останні роки прогресує дуже стрімко. Поштовх дав нинішній формат Ліги чемпіонів.

Як на мене, у двох перших турах потенціал, з яким можна боротися за чемпіонство, проявили Бельгія, Хорватія, Франція, можливо, Англія. Так, у кожної з цих команд є проблеми, але у них відчувається свіжість, енергійність. Ці збірні виглядають на тлі решти збалансованішими.

На тлі іспанців теж?

Так. Іспанія має серйозні проблеми в атаці. Дієґо Коста – не надто стабільний гравець, а інших варіантів немає. До того ж команда у Фернандо Єрро в віці. Це теж може позначитися. Не варто також забувати, що Іспанію за останні роки встиг вивчити навіть найлінивіший. За цією командою впродовж останнього десятиріччя стежили так ретельно, що кожен спеціаліст встиг вивчити, хто й куди рухається. Через те проти іспанців навчилися грати навіть не найсильніші суперники. І найголовніше – гравці, які знаходяться в збірній Іспанії виграли майже все, що можна. Для них нинішній чемпіонат є черговою сторінкою, а для тих же хорватів чи бельгійців – турніром життя.

Але ці збірні ніколи за чемпіонство не боролися. Не станеться так, що відсутність чемпіонського менталітету стане бар’єром?

Зустрічне питання: пам’ятаєте, хто виграв Євро-2016?

Португальці.

Вони теж до 2016-го ніколи чемпіонами не були.

У Португалії є Кріштіану Роналду.

Як на мене, у хорватів зараз мінімум троє гравців не гірших за Роналду. Один з них (Лука Модріч – Прим. авт.) навіть грає поряд із Кріштіану в одному клубі. І є одним з провідних виконавців. Такої півоборони як у хорватів не пам’ятаю на рівні збірних давно. Поряд можу поставити хіба збірну Іспанії, коли там виступали Шаві та Іньєста.

Бельгійців назвав би найрівнішою, найзбалансованішою в усіх ланках командою чемпіонату світу-2018. До того ж командою прекрасно зіграною, тренер Роберто Мартінес має змогу проводити широку ротацію. В поєдинку з Тунісом за зіграністю, за швидкістю передач бельгійці нагадували “Барселону” в найкращі роки. За синхронністю колективних дій, грою в один дотик рівних бельгійцям на цьому турнірі не бачу. Не пам’ятаю жодної іншої збірної, яка б виводила свого центрфорварда один в один з воротарем по три-чотири рази за матч за рахунок передач.

Взагалі, переміни в розподілі сил у світовому футболі назріли. Власне, не лише у футболі. Згадайте останні олімпійський турнір і чемпіонат світу з хокею. В одному випадку до фіналу несподівано вийшли німці, в іншому – швейцарці. Це говорить про те, що в сучасному спорті вже не потрібно мати велику кількість людей, щоб вважатися топ-командою. Рівень життя у країнах Західної Європи дозволяє готувати ігровиків високого рівня з великою частотою. Відповідно з мудрим підходом країни з високим рівнем життя мають сильні збірні в тих видах спорту, які там розвиваються. То тенденція.

Франція, яку ви назвали в числі фаворитів, два перших матчі виграла натужно. І то за умови, що Австралію і Перу надто сильними опонентами не назвеш.

Згоден, але тренерський досвід підказує, що ця команда має величезний прихований потенціал. Нинішня Франція нагадує мені Італію з Паоло Россі, яка у 1982 році стала чемпіоном світу. Італійці тоді теж важко входили в турнір, але відчувалося, що ця команда додаватиме. До того ж відзначив би, що то вже далеко не та Франція, котру ми бачили на попередніх крупних турнірах. Французи завжди мали багато зірок, але вони між собою скандалили і через те мікроклімат у колективі був жахливим. Зараз навіть по той бік телеекрана помітно, що збірна Франції є єдиним цілим. Видно, як гравці спілкуються одне з одним, як вони святкують голи. У Дідьє Дешама є колектив.

Четвертий ваш фаворит  Англія  одна з наймолодших команд чемпіонату світу.

Звичайно, практика показує, що такі турніри виграють досвідчені команди. Середній вік італійців, які стали чемпіонами світу-2006, був за 30 років. З цим фактором не можна не рахуватися. Але сучасна збірна Англії стрімко прогресує. Відбірний цикл команда Ґарета Саутґейта пройшла ліпше всіх європейських збірних. У нападі англійців грає офіційно найдорожчий футболіст світу Гаррі Кейн, трансферну вартість якого оцінюють у понад 300 мільйонів євро. Як на мене. Мінімум до півфіналу збірна Англії доходити може. Інша річ, що важко спрогнозувати, як поведуться молоді футболісти в критичні моменти.

Відчуваю, що англійцям комфортніше грати “другим номером”. У них дуже багато швидкісних гравців. Саме тому Англія у відбірному циклі дуже добре грала на виїзді. На мій погляд, середня лінія і атака в Саутґейта – найшвидші на цьому чемпіонаті. Можливо, з сильнішими суперниками англійцям буде грати навіть простіше, ніж із тунісцями, яких вдалося перемогти лише на заключних секундах.

Від збірної Португалії можна очікувати продовження того, чого вони досягли на чемпіонаті Європи у Франції чи то був пік, після якого є лише шлях до низу?

Зараз всі захоплюються Роналду. Справді, проти іспанців він відіграв прекрасно, але після того другий поєдинок проти марокканців провалив. Навіть не дивлячись на те, що забив єдиний гол. Те саме було у київському фіналі Ліги чемпіонів. Слабкий у виконанні Кріштіану був весь травень. Невпевнено він виглядав у чемпіонаті Іспанії. Зважаючи на це, мені важко віриться, що Роналду здатен витягти португальців самотужки. А іншого футболіста, здатного зіграти на тому ж рівні, у Фернанду Сантуша немає. Та й загалом, як на мене, провести рівноцінно два поспіль змагання рівня чемпіонатів Європи і світу команді з підбором виконавців як у Португалії складно.

Розраховуєте, що у другій половині чемпіонату якась із команд суттєво додасть і демонструватиме те, чого в перших турах показати не спромоглася?

Виділив би Бразилію. Обнадіяли заключні 15 хвилин у виконанні команди Тіте в зустрічі проти коста-риканців. У цьому відрізку бразильці виглядали фантастично. Також очікую, що додасть Іспанія, а також три з чотирьох названих мною вище фаворитів. Окрім Хорватії, бо навіть не уявляю, як можна грати сильніше у порівнянні з тим, як хорвати діяли в зустрічі проти аргентинців.

Зрештою, то природно, що з кожною наступною грою провідні збірні додаватимуть. Команди зібралися у наприкінці травня, провели тритижневу підготовку. Впродовж трьох зустрічей групового турніру стабілізується склад і викристалізується основна обойма. Чим вищий потенціал гравців, тим сильніша збірна. То прості речі і тому сюрпризів на таких форумах вкрай мало. Здивувати можна в одному-двох матчах. Але надалі великі команди “вискочок” вивчають і швидко ставлять на місце. Гарний футбол в зустрічі з німцями продемонстрували мексиканці, поляків у красивому стилі переграли колумбійці. Але не думаю, що надалі топ-збірні з цими суперниками не розберуться.

Поляки, які опинилися в когорті восьми збірних, які втратили шанси на потрапляння в 1/8 фіналу достроково, претендують на звання головного розчарування турніру. Що трапилося з командою, на яку покладали стільки сподівань?

Польський футбол прогресує, але впродовж останніх десятиріч має серйозну ваду — брак сильних тренерів-тактиків. Коли попрохаю вас назвати бодай одного спеціаліста, який досяг би серйозних успіхів, чимось заявив про себе, певен, відповісти не зможете. Саме відсутність класу в тренерського штабу не дозволила внести корективи до кадрового складу. Хоча навіть на чемпіонаті Європи-2016, де поляки виглядали ще цілком непогано, відчувалося, що Кадра потребує змін.

У захисті поляки грають жахливо. Спостерігається відвертий перекос групи атаки над обороною. Якщо наступ наших сусідів за потенціалом назвав би 10-12-м на цьому чемпіонаті, то оборона, мабуть, 30-та з 32-х учасників. Це неприпустимо. Але навіть якщо так, то полякам вартувало грати консервативніше, не в настільки відкритий футбол. Однак Кадра грала так, немов вона — фаворит чемпіонату. До чого це призводило можна судити по м’ячах, які команда Адама Навалки пропускала. Суперник постійно мав на чужій половині чисельну перевагу. Як на мене, занадто багато польських футболістів бігли вперед. Я тривалий час жив у Польщі, виступав там ще як футболіст. Відзначив, що люди там — дуже емоційні. Як на мене, ця відкрита гра у протистоянні з колумбійцями теж продиктована емоціями.

24tv.ua

 

Залишити відповідь