Дитятьєв: Не виключаю можливість повернутися до УПЛ

Український легіонер Олексій Дитятьєв, який виступав за “Краковію” з літа 2017 року, за винятком піврічної оренди у польській “Пущі”, зараз перебуває у пошуках нового клубу. Термін дії контракту з краківською командою минув у червні. Як проходять пошуки нового клубу та в якому чемпіонаті український захисник хоче продовжити свою кар’єру Олексій розповів terrikon.com

:– Олексію, на якому етапі пошуки нової команди?

– стадія переговорів. Є зацікавленість із боку іноземних клубів. Із Ізраїлю, Казахстану, Узбекистану. Також контактували із кількома польськими командами. Поки що не вистачає конкретики. Виявляється, не так просто шукати команду у нинішній ситуації. Розумію, що вважаюся віковим гравцем (33 роки ), але найголовніше, що відчуваю в собі сили і готовий грати на високому рівні.

– А де б сам хотів продовжити кар’єру? У чемпіонаті Польщі чи, можливо, повернутися до УПЛ?

– Не приховуватиму, що хотів би грати в Польщі. Але, звичайно, не виключаю переходу в інший чемпіонат. Також існує ймовірність, що повернуся до України. Зараз на зв’язку з багатьма футболістами та агентами, тож будь-який варіант можливий.

– До якої команди хотів би потрапити? З якими амбіціями та з яким стилем гри?

– Звичайно ж, хотілося б потрапити до команди з амбіціями, яка грає у комбінаційний футбол. До того ж у мене достатньо досвіду, яким можу поділитися з молодшими хлопцями. А поки що тренуюся індивідуально з тренером Сергієм Фальштинським, щоб бути готовим включитися в роботу з новою командою.

Про військові реалії…

– Українські учасники єврокубків отримали дозвіл частину матчів нового сезону УПЛ провести за кордоном. Ймовірно, у Польщі. Чи підтримуєш таке рішення?

– Чесно кажучи, важко представляю чемпіонат у період війни… Тому проведення матчів на території Польщі може стати досить цікавою практикою. Тут багато тимчасових переселенців з України і, гадаю, багато хто з них захоче прийти потримати рідний клуб. До того ж полякам буде цікаво подивитися і порівняти рівні наших чемпіонатів.

– Тема війни болісна для всіх українців. Твої батьки на окупованій території, у Новій Каховці. Яка ситуація? Чи вдається підтримувати зв’язок?

– Наші з дружиною батьки перебувають у Новій Каховці з першого дня війни. Ситуація практично не змінюється. Зв’язок тільки через інтернет, і то не завжди. Великі черги до магазинів. Дефіцит продуктів харчування. Ну і повне місто “гостей”, як їх називають місцеві жителі, щоби не викликати у них агресію.

– Зазначають, що у світових та європейських медіа різко впав інтерес до війни в Україні. Ти, перебуваючи у Польщі, це помітив?

– Після ажіотажу в перший місяць інтерес до теми війни в Україні однозначно впав. Благо, риторика не змінилася, просто не так активно висвітлюються події. Проте, вважаю, що європейці починають розуміти – колишнє життя вже ніколи не буде. Це війна не лише України, а й усього цивілізованого та демократичного світу. І ми маємо бути єдиними у прагненні жити у вільному суспільстві. Перемога однозначно буде за нами.